Changer.com - Instant Exchanger

Обмен интернет валют

Атрибути козаків

Атрибути козаків

Походження козаків з різних верств населення обумовило і різноманітність в одязі та зброї. Але суспільний та світовий розвиток привели до того, що козацька мода набула певного вигляду. Що ж є невід’ємною частиною козака? На це питання можна спробувати відповісти подивившись на ідеалізовані зображення козака – козака Мамая.

Передивившись досить багато малюнків з цим диво – козаком зупинився на одному (мал. вище). На цьому зображенні є достатньо атрибутів козаків, які мають як практичне, так і символьне значення.

Отже з огляду на народну художню творчість можна виділити наступні атрибути, притаманні козакам: з одежі це - жупан, шаровари, чоботи; зі зброї – пістоль або рушниця, порохівниця, шабля та спис. І, звичайно, зовнішність притаманна лише козакам – чуб на оголеній голові та довгі вуса. Ну і який козак без люльки та тютюну.

Козацький жупан Жупани виготовлялися з китайки або з фабричного сукна все залежало від статків козака. Також носили «піджупанники» або каптани, які шили з кармазиного сукна. Шаровари Шаровари – це одяг, який прийшов до козаків зі сходу. Виготовлялися шаровари з льону, коноплі або з трофейних тканин. Переважно козаки носили шаровари синього або червоного кольорів. Звичайно, що зі зміно статусу козака змінювався одяг на більш дорогий та ошатний.

Зі зброєю в козаків були окремі стосунки. Свою зброю вони дуже шанували та оздоблювали її дорогоцінними металами. Козацька зброя була досить простою: луки зі стрілами, до поки їх не витіснила вогнепальна зброя, шаблі, пістолі, рушниці або самопали, списи, сокири, бойові батоги.

Козаки були вправними лучниками. Вони могли випускати до 12 стріл за хвилину, а сила стріли була більшою за силу кулі.

Шабля

Шабля була сакральним символом козака. Вони називали її «ненька - рідненька» або «шаблюка - сестриця». В довжину шаблі були різні, але переважно використовували, не надто викривлені, шаблі довжиною 1,3 м.. Козаки дуже майстерно володіли шаблею та вважали шаблю «чесною зброєю». Володіли шаблею як правою, так і лівою руками, а згодом вдосконалили володіння шаблею в обох руках одночасно.

Козацька кіннота зі списами

Списи козаки використовували як в кінних, так і в піших військах. Списи робили з тонкого та легкого дерева і довжина яких коливалась до 4 метрів. Для більшої ефективності списи заточувалися з обох боків.

До козацьких атрибутів також можна віднести бойовий батіг або арапник, який сягав в довжину до 5 метрів і мав на кінці металеву кулю.

Що стосується вогнепальної зброї, то гармати переважно були закордонного виробництва: російського, польського, турецького, або ж використовувалися гармати захоплені в військових походах.

ПістольСамопали (рушниці) козаки використовували переважно з довгими стволами. Нормою для козаків вважалося мати при собі чотири пістолі, два з яких носили за поясом, а два в чохлах, що кріпилися до шароварів.

Назва «оселедець» пішла від Катерини ІІ відомою своєю неприязню до козаків; так вона називала їхню традиційну зачіску. Існує версія, що чуби козаки почали відрощувати для того, щоб відрізнятися від донських козаків.

Чуб був для козака є своєрідною візитівкою, зовнішньою ознакою (часто єдиною!), по якій січовики впізнавали один одного. Зазвичай, чуб носили за лівим вухом. Нерідко за формою чуба, його довжиною і доглянутістю судили про звання козака, його старшинський чин, бойовій виучці і досвідченості.
Варто відзначити, що не всі козаки мали право носити чуб. Для молодих така зачіска була просто під забороною. Справа тут не в демонстрації будь-якої ієрархії, а в гріхах, які досвідчені козаки, неодноразово бували в бою, встигли «заробити» перед Богом. Вважалося, що молитвами ці гріхи вже не відмолити, і після смерті чекає покарання - «вічно горіти в пеклі».
Виходом став той самий оселедець, який так наполегливо відрощували козаки. Саме за нього міг витягнути з пекла Господь козака, якщо вважав його гідним такої долі.
А ще, можливо, що чуб був потрібен для того, щоб волосся скидало нечисту силу, яка, нібито, сиділа біля козака на лівому плечі і намагалася штовхнути того на безбожництво.

Козаки дуже пишалися своїми вусами. Постійно доглядали, піклувалися, щоб вони були якомога довші. Вуса, на думку кожного запорожця, – то була ознака гідності і слави козака.

Зображення козака Мамая має символьне значення, тобто якими бачили себе, або якими були козаки для простих людей. Тож якими бачили люди козаків?

Перше, що кидається в очі – це поза козака. Це поза степового воїна, яка допомагає добре розслабитися.

Шапка Мономаха свідчить про те, що козак сам собі голова. Пістоль або рушниця, свідчить про те, що козак – це перш за все воїн і завжди готовий до дій. Кінь символізував або народну волю, або що на козака можна покластися і що він завжди встигне прийти на допомогу. Спис може символізувати смерть як скоротечну небезпечну козацьку долю, бо спис ставили на місці поховання козака. Також спис може означати переносну церкву – там де встромив списа, там і помолився, там вістря куполами полетіло до неба. Штоф і чарка можуть також означати загробне життя, бо ці предмети клали в могилу, або ж можуть свідчити про тягу козака до розгульного життя, до гостинності. Дуб - чоловіча сила, могутність козака, його воля, відвага. Кобза може свідчити про співучість душі народу, або ж що козак повинен бути розвинутий різносторонньо, не тільки в військовій справі. Кобза є символом духовної суті козака, яка надихає козака, надає йому наснаги.

Додано:   08.08.2015 18:06   |   Останнє оновлення: